Вперше Соня вийшла з-під пера Андрія Усачова як сценарій мультфільму. Мультфільм був знятий на початку 90-х, і його тоді постійно крутили по всіх каналах (пам'ятаєте заставку, як малесенький песик вилазить із ящика столу?). Це тому, що тоді почався переділ власності, і "Союзмультфільм" вирішував питання з правами на свою продукцію, їх мультики не можна було просто так показувати, а "Соня", виявилося, як би нікому не належить, і її експлуатували всі. Ось так вона стала суперпопулярним персонажем, і лише потім Усачов написав про неї цілу книжку. І понеслося: книжка виявилася настільки вдалою, що минуло вже тридцять років, а ось сьогодні знову виходить чергова частина пригод цієї чудо-соби!
Про ілюстрації варто розповісти окремо, оскільки образ, придуманий Євгеном Антоненковим, завізований Усачовим як остаточний і безповоротний: Соня така та іншою їй не бувати! А колись не зображали Соню: порода, позначена як королівська дворняжка, залишала безмежний простір для творчості. Вона встигла побути і кимось нагадує спанієля з рудою чубчиком, і пухнастим шпицем, і щільним пітбулем і ким тільки ще не. Діти долали автора питаннями, яка все ж таки вона, справжня Соня, і було вирішено канонізувати образ. У 2016 році Антоненков вигадав саме таку Соню, якою ми знаємо її сьогодні.
Цікаво, що "Розумний пес Соня" - найбільш комерційно успішна робота письменника, при тому що він не позиціонує себе як прозаїка. Я, каже, поет, проза мені важко дається. Сяду писати і зависаю над найпростішими пропозиціями: "Я вийшов на вулицю" чи "Я пішов на вулицю", а може, краще "Я вийшов на подвір'я"? І ось так у творчих муках народжуються ці легкі та веселі історії.
Залишити коментар