Я одночасно і несміливо і з нетерпінням заходжу в кімнату, де вже, мабуть, відбулося новорічне диво. Тут на табуретці, вигадливо декорованій ватою, вичерпала рідкісними гілками моя красуня - півтораметрова ялинка з ПВХ! Напередодні ми з братом вбирали її так само, як це робили мільйони радянських сімей: іграшками-прищіпками з дуже тонкого скла, яке при будь-якому неправильному русі кришилося в пальцях. Там була пірамідка, і заєць, і російська красуня, і східна красуня, і якась симпатична бабуся в червоній хустинці, і ще були пластмасові кульки з порожниною, оточеною розкішним пластмасовим мереживом, в цю порожнину можна було заховати щось дрібне, воно там відбивалося в дзеркальній поверхні, і ще були химерні кульки, що трохи нагадували надкусане з усіх боків яблуко, з заглибленнями у склі. Наприкінці ми лакували все мішурою та дощем. З дощем були проблеми: по-перше, якщо це був минулорічний дощик, його треба було спочатку розплутати, по-друге, платівку, на якій він тримався, треба було непомітно сховати. Куди її подіти? От хіба що під наконечник засунути. До речі, чому дощик, зима ж?
Так ось біжу я до ялинки, а там флагманські позиції "Дитячого світу": гра "Електроніка: Ну, постривай!" для мене та настільний баскетбол з кнопочками для брата! А, так, ще два поліетиленові пакети, вщерть набиті цукерками і - солодкі подарунки не тільки шкідливі, а й корисні! - Парочкою мандаринів. Чомусь у дитинстві всі мандарини були пухкими та солодкими, і легко чистилися. І такі ж пакети з пухкими мандаринами, розкішним "Грильяжем" у зеленій обгортці та карамельками "Сніжок" отримували на новий рік наші друзі. Друзі приходили до нас у гості, насолоджувалися роллю вовка, що ловить яйця, на малесенькому екрані "Електроніки", а наступного Нового року самі ставали щасливими володарями такої ж гри. А ми ходили в гості до друзів, і під враженням від побаченого просили батьків чи Діда Мороза обдарувати нас "Монополією", що програмується всюдиходом або грою настільної електричної "Злови рибку".
Атлас "Світ і людина", "Казки народів світу" під фіолетовою та "Казки зарубіжних письменників" під жовтою обкладинкою, книга з трьома казками: "Мауглі", "Карлсон" та "Вінні-Пух" були, як і ці іграшки, чи не в кожному будинку. Ми такі різні, але все-таки спільні спогади ми маємо!
Залишити коментар