Маргарет Уайз Браун: Як зайченя тікало

"Жило-було зайченя, і вирішив він втекти від мами.
- Втечу я від тебе, - сказав він.
- А я, - сказала мама, - за тобою побіжу. Ти ж моє зайченя.
- Тоді, - сказало зайченя, - я стану фореллю в струмку і відпливу від тебе.
- А я, - сказала мама, - стану рибалкою і тебе зловлю.
- Тоді, - сказало зайченя, - я стану найвищою гірською вершиною».
Яка дитина хоча б раз у житті не каже своїй мамі, що втече від неї, щоб перевірити межі материнської любові. А як, цікаво, мати відреагує? Скаже "негайно припини базікати дурниці"? Чи підіграє йому і вкотре продемонструє, що живе він у затишному, безпечному світі материнської турботи та розуміння?
Так і герой знаменитої книжки Маргарет Уайз Брайан і Клемента Герда, маленьке зайченя, відчуває свою маму: "А якщо я стану гірською вершиною?" - "Тоді я перетворюся на скелелаза". "А якщо перетворюся на птицю?" - "Я стану деревом, у гілках якого ти влаштуєшся перепочити".
Материнська фантазія слідує за мріями дитини, повторює їх, розвиває, і знову і знову каже: "Не турбуйся. Я завжди поруч. Я завжди любитиму тебе". Хіба не ці слова хоче почути кожне маля? Та й дорослий, втім, теж…
Ілюстрації цієї чудової, перевіреної часом книжки, на якій виросли вже кілька поколінь англомовних читачів, слідом за текстом забирають нас у світ фантазій: чорно-білі смуги з "реального життя" зайченя і його мами чергуються яскравими, кольоровими розворотами, на яких мрії стають .

Автор: Маргарет Уайз Браун

Ілюстрації: Клемент Херд

Переклад: Євгенія Канищева

Сторінок: 36 (офсет). Тверда обкладинка

Розміри: 170x202x8 мм