"Гроші-гроші, дрібнички,
Забувши спокій і лінощі.
Роби гроші, роби гроші,
А решта все дрібниці".
Забувши спокій і лінощі.
Роби гроші, роби гроші,
А решта все дрібниці".
Таке в Радянському Союзі могли заспівати лише жадібні і злі пірати з мультика про острів скарбів, а гідні громадяни твердо знали і вселяли своїм дітям, що гроші не найголовніше в нашому житті і не в них щастя. А підтекст був і поготів "гроші - це погано". Звідки ж узялося це ставлення, з яким зросла більшість із нас? Справа, виявляється, у тому, велику частину людської історії гроші були таким пирогом одним на всіх, і якщо комусь діставався шматок побільше, значить, іншому діставався менше або не діставався взагалі. Грошової маси була обмежена кількість, її було мало, і всім справді не могло вистачити. Ситуація змінилася, коли у повсякденне життя прийшли кредити, грошей раптом стало багато, гроші почали породжувати ще більші гроші, і тепер, щоби стати багатим, не потрібно виривати шматок у слабшого. Парадигма змінилася, зараз гроші - це інструмент, з яким необхідно вчитися працювати з дитинства.
"Пес на ім'я Мані" - історія про собаку, яка розповідає своїй маленькій господині, для чого потрібні гроші, які можливості вони дають, як із ними поводитися. Починається все з простих речей: список бажань, як і на що збирати, від чого можна відмовитися, на чому заробити. Поступово інформація ускладнюється: йтиметься про фінансові ризики, помилки, інвестиції.
Сюжетна основа історії: у житті дівчинки Кіри, батьки якої відчувають серйозні труднощі з грошима, з'являється пес, що говорить. Він і навчить Кіру фінансової грамотності, а вже дівчинка не дасть сім'ї піти світом. Історія цікава, читається легко, підійде дітям років з 8 і до підліткового віку. А якщо батьки і самі не проти освіжити свої знання з галузі економіки, читайте разом з дітьми!
Залишити коментар