Цю книжку мені навіть порівняти нема з чим. Я ніколи не читала нічого, що було б одночасно і фентезі, і анімалістикою. "Мешканці пагорбів" - досить масштабний роман про життя кроликів.
Фабула така: кілька кроликів, почувши недобре, йдуть зі свого містечка у пошуках кращого життя. Ідуть у нікуди і рухаються навмання. Вони шукають місце, де могли б почуватися у безпеці, але це дуже складне завдання: скрізь або люди, або хижаки, або інші кролики. Головні герої весь час наражаються на небезпеку і навіть втрачають деяких товаришів, але коли все ж таки знаходять землю обітовану, виявляють, що нову колонію їм не побудувати, адже у них немає кролячих. Новий виклик – роздобути подруг життя, інакше навіщо це все? "Коли б не Олена, що Троя вам одна, ахейські мужі..."
Кролики вміють розмовляти, мають високий інтелект, відчувають складні почуття, будують розгорнуту соціальну структуру. Вони мають фольклор і щось на кшталт релігії. У кожному кролячому містечку свій політичний режим, від демократії до тоталітаризму. Кролики запросто йдуть війною на чуже кроляче поселення і легко укладають союз з іншими звірами. Але це не казка про звірят у лісі і не сага про життя чарівного народу. Герої не ходять на двох ногах, не носять одяг, не виготовляють знарядь праці та не меблюють свої нори. Кролики живуть як кролики, за цією книгою можна вивчати їх звички та спосіб життя.
Ця історія, написана 50 років тому, стала класикою англійської літератури, образи з неї широко використовуються в пізніших художніх творах. Так що з метою підвищення освіченості треба читати, але мені важко назвати цільову аудиторію. Тут є жорсткі епізоди зі смертями, пораненнями та муками – вразливим не підходить. Напевно, для морально стійких підлітків, які люблять фентезі, пригоди та тварин.
Залишити коментар