Нова книга сучасної шведської письменниці Фріди Нільсон, як і попередні її твори, відрізняється нетривіальним сюжетом, філософською глибиною, досить похмурою атмосферою.
Про нелегку долю двох головних героїв - братів 8-ми і 11-ти років - ми дізнаємося з місця в кар'єр у перших двох абзацах: батьки померли, хлопчики жили в притулку, звідки через деякий час їх забрала сувора, похмура родичка. . Життя в новому будинку не тішило: довелося виконувати багато монотонної, нудної роботи, існуючи при цьому в бідності та злиднях, без розваг, без ласки, без доброго слова.
Але тут підвертається оказія, і хлопчаки переносяться в паралельний світ, де на них чекає якась королева в замку, яка нібито все життя марно мріє про своїх дітей. Прислугою у неї антропоморфні звірі (борсуки, лисиця, щур), які хоч і ходять на задніх лапах і носять одяг, а все одно в ліс дивляться, скільки їх не годуй. А сама королева виявляється красивим та сильним білим змієм – ліндвормом. І вона дійсно дуже тепло приймає гостей, селить їх у кімнату доверху набиту іграшками, частує тістечками, піклується про них, милується і пестить.У якийсь момент старший брат починає здогадуватися, що тут щось нечисте, не просто так із любові до дітей їх покликали до цього замку. Але, намагаючись поділитись своїми міркуваннями з молодшим братом, виявляє, що той дуже віддалився від нього. Тепер йому цікавіше грати зі звірами і ласувати до королеви, ніж говорити вдвох до душі, як раніше. Що ж сталося з малим, коли вітер змінився? Старший увесь час повертається у думках до одного епізоду, коли він мав заступитися за молодшого, але не зміг цього зробити, промовчав. Чи не через страх, а від розгубленості. Можливо, тоді їхня дружба дала тріщину? Маля побачило, що навіть рідний брат не став протистояти злу, і перестав йому довіряти. Ця проблема звучить упродовж усієї книги: один раз ми промовчали, не стали чинити опір несправедливості - чи може через це все піти під укіс? І якщо так, як виправити помилку, і чи можна її взагалі виправити? Чи може один вчинок, який насправді навіть не вчинок, а навпаки, бездіяльність, вплинути на життя?
Далі я постараюся розповідати загалом, але можуть бути спойлери, тому якщо хочете прочитати цю книгу самі, пропускайте наступний абзац. Ну а якщо маєте намір дати її лише своїм дітям, поїхали.
Королева розповідає сумну історію свого народу. Вона залишилася останньою у своєму роді, решту винищили люди, з якими у ліндвормів давня ворожнеча. Тут у читача виникає бажання засудити людей, згадати інших представників тваринного світу, яких спонукало людство, впасти в екологічний наратив. Але все зовсім не так просто. Дещо королева не розповідає хлопчикам, про це під час розповіді ми дізнаємося від інших героїв. Виявляється, люди мали вагомі підстави так вчинити: ліндворми крали їхніх дітей. Але, треба сказати, що і ліндворми не з простого пустощів так робили, у них теж були вагомі підстави для кіднепінгу. Хто ж із них правий, чий бік зайняти?
А в тому й річ, що цей конфлікт був влаштований самою природою, звинувачувати тут нема кого, на чорне і біле ситуацію не розкласти. Адже це не маленька книжка, а підліткова, і тут, як у житті, повно сірих відтінків.
Ця книга про те, що життя суперечливе, на події можна і потрібно дивитися під різними кутами. Наприкінці книги одна сторона перемагає, інша зазнає повного краху, але на той момент читач уже розуміє, що радість переможця має гіркий присмак, адже переможений не був втіленням зла – тріумфувати не зовсім етично. Щодо сюжету, то фінал тут не відкритий, а цілком певний. А ось з погляду, чи відповідає ця книга на поставлені запитання - ні, не відповідає, у фіналі якраз філософська безодня тільки ще більше поглиблюється. Закриваєш книгу і ще довго її обмірковуєш.
У книзі багато сумних і досить страшних, напружених моментів є смерті, так що вона не для вразливих і не для маленьких дітей. Вона для любителів філософського фентезі щонайменше років десяти, якщо вони не надто болісно реагують на деяку кількість жерсті у літературі. Втім, це ж не доросла книжка, а підліткова, а автор берега бачить.
Залишити коментар