"Знаю, школа ще тільки через місяць, але ви просто йдете повільніше," - як говорилося у відомому мемі.
Так, час ще є, але настав час починати готуватися!
Отже, дві книги 50-х років: "Першокласниця" Євгенія Шварца та "Андрюша йде до школи" Наталії Микитович. Навчання тоді було роздільним, тому одна книжка тільки про дівчат, а інша - тільки для хлопчиків.
Загалом ці дві книги дуже схожі: вони про те, як маленька людина переходить у зовсім нове для нього життя, про те, як вона вчиться вчитися, як знайомиться з новими людьми, які почуття відчуває і як справляється з ними. t1>
Обидві книги, звичайно ж, наповнені прикметами часу, це справжнє джерело інформації про те, як жили школярі 70 років тому. Мені здається, що сучасні діти сприймають ці твори як історичні повісті. Для них це така ж далека епоха, як для нас XIX століття. Приблизно як ми уявляємо собі дворянський побут за творами Толстого і Тургенєва, вони читають про всі ці вожаті, ланки, чергові та інші чорнильниці.
Дуже цікаво бачити, як сильно змінилося за цей час саме дитинство. Наприклад, Андрійко мріє про глобус, ходить дивитися на великий глобус у вітрині магазину і приходить у захват, отримавши на день народження менший глобус (бо той у вітрині дуже дорогий). Чи можуть сучасні діти уявити, що можна радіти такому подарунку? :) Або ось зараз уже здається дивним, що діти йшли до першого класу, не знаючи жодної літери, не вміючи рахувати до 10. Зате їх ніхто не проводив до школи, і вони запросто щодня ходили один до одного у гості без попередження.
Готуйтесь до школи, згадуйте, обговорюйте, порівнюйте – розповідайте своїм дітям, як це було, і як це буде.
Залишити коментар